Jump directly to the Content

News&Reporting

Помер Лорен Каннінгем, який відправляв мільйони людей у короткострокові місіонерські поїздки

Засновник YWAM бачив «хвилі» молодих людей, що несли Євангелію всім народам.
|
EnglishespañolPortuguêsFrançais简体中文繁體中文русский
Помер Лорен Каннінгем, який відправляв мільйони людей у короткострокові місіонерські поїздки
Image: надане Youth With a Mission / обробка Ріка Сюча

Лорен Каннінгем, харизматичний візіонер, який заснував YWAM (Youth With a Mission, Молодь, яка має місію) і мобілізував мільйони молодих людей на короткострокові місіонерські поїздки, помер у п’ятницю вранці у віці 88 років.

Коли йому було лише 20 років, Каннінгем молився й побачив зображення карти, але карта рухалася. Хвилі накочувалися на береги кожного континенту, відступали, а потім накочувалися знову. Пізніше він скаже, що ця картина здалася йому «фільмом у думках», і коли він придивився ближче, то побачив, що хвилі складалися з молодих людей, «хлопців і дівчат мого віку і навіть молодших», які виконували Велике доручення йти «по цілому світові та всьому створінню Євангелію» проповідувати (Марка 16:15).

Це видіння лягло в основу YWAM. Організація назвала це «ініційованою Богом, покликаною змінювати долі людей, основоположною Божою заповіддю про народження нового місіонерського руху».

За словами Каннінгема, йому знадобилося кілька років, щоб зрозуміти, що саме він побачив. Але врешті-решт це дало йому можливість «дерегулювати» місіонерську діяльність, відправляючи більше людей, швидше, до більшої кількості місць, де вони могли б «проголошувати правду про Бога та виявляти Його любов».

YWAM наразі працює в більш ніж 2000 місцях у майже 200 країнах. Організація перестала рахувати, скільки молодих людей вона відправила в короткострокові місіонерські поїздки, в 2010 році, коли загальна їхня кількість сягнула близько 4,5 мільйонів.

«Що мені подобається в дусі YWAM, так це бажання загасити пекло за допомогою водяного пістолета», – сказав Стів Дугласс в інтерв’ю Christianity Today за кілька років до своєї смерті, коли він був президентом Campus Crusade for Christ International (Євангелізаційний похід університетами, нині Cru).

Кріс Валлоттон, старший пастор відомої харизматичної церкви «Вефіль» у Реддінгу, Каліфорнія, сказав у п’ятницю, що YWAM є «ймовірно, найбільшою місіонерською організацією в історії людства». Він назвав Каннінгема «одним із найбільших героїв віри в сучасній історії».

Подібну оцінку дав і євангеліст Франклін Грем.

«Яке чудове життя прожив цей чоловік, – написав у своїх соціальних мережах Грем, президент Samaritan’s Purse (Торбина самарянина). – Лорен дозволив Богу використовувати його, і десятиліттями він був силою Євангелії».

Каннінгем народився 30 червня 1935 року в Тафті, штат Каліфорнія, але його перші спогади стосуються намету десь в Арізоні. Там він, його батьки та його старша сестра вручну виготовляли саман, щоб побудувати маленьку п’ятидесятницьку церкву.

Почути Бога

Том і Джуелл Каннінгеми обоє були рукопокладеними священнослужителями Асамблеї Бога і євангелістами п’ятидесятницької церкви в другому поколінні. Джуелл навчилася проповідувати в дитинстві, мандруючи від куреня до куреня Оклахомою, Техасом та Арканзасом. Коли вони одружилися, вони жили у своїй машині, проповідуючи на вулицях Тайлера, штат Техас.

Подружжя навчило своїх трьох дітей жертвувати особистим комфортом заради Євангелії та слухати Бога. У свої останні роки життя Лорен Каннінгем пригадував, як він дізнався, що керівництво Духа може бути питанням життя та смерті. Одного разу його батько проповідував на вулиці в одному містечку в Південній Каліфорнії, коли мати раптом сказала: «Ми повинні їхати зараз. Бог сказав, що ми повинні їхати зараз!»

Щойно їхня родина поїхала, у місті стався землетрус, і на тротуар, де вони стояли, впала купа цегли.

«Якщо Бог має сказати вам щось важливе, – сказала Джуелл Каннінгем, – він скаже вам це особисто».

Молодий Каннінгем уперше почув Бога, коли йому було шість років, а пізніше згадував, що на момент, коли йому виповнилося дев’ять, це відбувалося регулярно, іноді щоденно. У 13 років під час молитви в курені в Арканзасі з кількома двоюрідними братами та сестрами він був покликаний до служіння. Це був вечір понеділка, вони молилися кілька годин поспіль, і Каннінгем відчув, ніби до нього доторкнувся Бог.

«Бог щойно достукався до мене і дав мені дуже чітке покликання, – сказав він пізніше. – Я не сумнівався, що я покликаний проповідувати».

Щоб відсвяткувати це, мати взяла його до міста й купила йому нові черевики, процитувавши Римлян 10:15: «Які гарні ноги благовісників миру». Того четверга Каннінгем виголосив свою першу проповідь у церкві свого дядька.

Свій перший досвід місіонерської роботи він отримав, коли йому було 18 років. З групою молодих людей вони поїхали на Великдень до Мексики, щоб свідчити від дверей до дверей та проповідувати на вулицях у цій переважно католицькій країні. Для Каннінгема поїздка закінчилася в лікарні через дизентерію, але він вважав її успішною, оскільки 20 людей стали на коліна прямо на вулиці, щоб сповідувати, що Ісус Христос є Господом.

Наступного року Каннінгем вступив до Центрального біблійного коледжу Асамблеї Бога в Спрінгфілді, штат Міссурі. Він і троє інших студентів створили євангелізаційний квартет під назвою The Liberators і мандрували країною, співаючи та проповідуючи. Під час подорожі на Карибські острови в 1956 році, за кілька днів до свого 21-го дня народження, він мав видіння хвилі, що складалася з молодих людей.

«Бог говорить із вами вашою мовою, – жартома сказав він телепроповіднику Пету Робертсону в 2022 році, – я був підлітком у Каліфорнії, серфером, і бачив ці хвилі».

Спочатку Каннінгем подумав, що, можливо, це видіння означало, що йому слід стати вчителем чи навчати інших вчителів. Він закінчив Центральний біблійний коледж у 1957 році зі ступенем у галузі біблійної та християнської освіти та поїхав до Університету Південної Каліфорнії, щоб отримати ступінь магістра з освіти.

Провал біблійних шкіл

Проте, коли Каннінгем працював над дисертацією на тему біблійних шкіл, він розчарувався. Він дослідив 72 установи по всьому світу й виявив, що небагато з них, якщо такі взагалі були, відігравали значну роль у євангелізації світу. Більшість випускників навіть не збиралися займатися служінням, а тим більше ставати місіонерами, які могли б донести Євангелію до кінця землі.

У той час Каннінгем почав займатися молодіжним служінням в Асамблеї Бога в Південній Каліфорнії, де його батько тепер був помічником пастора, відповідальним за заснування церков і місії. Але Каннінгем розчарувався й у цьому.

«Усі молоді люди були такими яскравими й нетерплячими, – сказав він в інтерв’ю журналу Charisma в 1985 році. – Але я мушу визнати, що більшість заходів, які я для них планував, були порожніми. Вони не торкалися сердець цих молодих людей, тому що в них не було виклику. Це те, чого ми всі прагнемо, особливо в підлітковому віці або коли нам щойно виповнилося 20 років. Ми прагнемо великого виклику».

Каннінгем зрозумів, що йому вдається запалювати молодих людей і переконувати їх робити сміливі вчинки заради Євангелії, але раптом виявилося, що їм нічого робити. В Асамблеї Бога сказали, що якщо вони хочуть бути місіонерами, їм потрібно буде піти до навчального закладу та витратити приблизно сім років на освіту.

«На той час, – скаржився Каннінгем, – більшість уже забула б про своє полум’яне завзяття».

Він почав експериментувати з короткостроковими місіонерськими поїздками та повіз близько 100 молодих п’ятидесятників на Гаваї на весняних канікулах у 1960 році. Були труднощі – багато молодих людей сприйняли цю поїздку як весняні канікули – але Каннінгем переконався, що це – нова модель глобального євангелізму. Ідея полягала в тому, щоб запалити молодих людей і спонукати їх поїхати в коротку подорож та розповісти всім у світі про Ісуса. При цьому дорогу вони оплачували самостійно або організовували для цього збір коштів.

Того літа Каннінгем поїхав на розвідку до місць, куди могли б поїхати молоді місіонери. Він відвідав Японію, Гонконг, Таїланд, Камбоджу, Індію, Пакистан, Єгипет, Ліван, Йорданію, Ізраїль, Туреччину, Грецію, Скандинавію та Велику Британію. Почав будувати великі плани на 1961 рік.

Однак керівництво Асамблеї Бога вважало його плани надто грандіозними. Деномінація запропонувала йому зарплату й посаду для запуску молодіжної місіонерської програми, але не такої масштабної.

Як пригадував пізніше Каннінгем, йому сказали: «Ти можеш продовжувати реалізацію свого бачення, Лорен, але ти працюватимеш із більш керованою кількістю, скажімо, з 10 або 20 молодими людьми на рік».

Він протестував і казав, що його бачення передбачає «набагато, набагато більше, ніж 20 людей на рік, і набагато більше, ніж будь-яка одна деномінація». Згадавши те, чого батьки навчили його щодо особистого спілкування з Богом, Каннінгем вирішив залишити Асамблею Бога та піти своїм шляхом. У лютому 1961 року в штаті Каліфорнія було офіційно зареєстровано YWAM.

Однак у перші кілька років YWAM не вдавалося залучати по 20 молодих людей на рік до короткострокових місіонерських поїздок. Не вдавалося залучати навіть по 10.

Дарлін Каннінгем втілює бачення

Коли в 1962 році Каннінгем познайомився з молодою жінкою на ім’я Дарлін Скретч, його місіонерській організації ледве вдавалося посилати в місіонерські поїздки близько п’яти людей на рік. Але Скретч, яка й сама мріяла про міжкультурне служіння після того, як її дядька було ув’язнено за місіонерську роботу в комуністичному Китаї, бачила кілька способів практичної реалізації бачення YWAM. Наступного року Каннінгем одружився з нею й оголосив її співзасновником організації.

«Без Дарлін ніколи б не було нічого тривалого», – сказав він.

У 1964 році вона організувала «Літо служіння» на Багамах і в Домініканській Республіці, на яке зареєструвалося майже 150 молодих американських християн. Коли восени вони повернулися до США до своїх шкіл, вони прозвітували про тисячі навернень і кілька чудесних зцілень.

Під егідою YWAM було організовано поїздки до Мексики, Пуерто-Ріко та Віргінських островів. А в 1966 році вони вже мали 90 осіб у 17 командах у Карибському басейні, а ще 25 осіб прямували п’ятьма великими поштовими вантажівками через Мексику, Гватемалу, Нікарагуа та Гондурас. Усі місіонери були молодими, власноруч організували збір коштів і не дозволили вимогам щодо обов’язкового навчання послабити їхню ревність.

У ті перші роки, звичайно, було багато проблем і багато елементарних помилок. Не одна машина застрягла в багнюці на бездоріжжі. В одній ранній рекламній листівці було неправильно написано слово «Христос». Листівка запрошувала молодих людей провести літо, представляючи «Чиста». Місіонери YWAM вчилися довіряти Богові, молитися і виправляти свої помилки.

А повідомлення про виклики насправді привернули більше молоді.

«Ви будете спати на підлозі, їстимете іншу їжу, страждатимете від спекотного та вологого клімату й знаходитиметеся в оточенні комарів, – казав їм Каннінгем. – Після поїздки ви будете емоційно виснажені й відчуватимете, що на вас здійснюються духовні атаки. Але це частина нашого зростання в Господі».

Лабораторія євангелізму

До 1968 року в YWAM було 30 штатних співробітників і 1200 короткострокових місіонерів. Організація вирішила, що невелике навчання буде корисним для справи, і запустила школу в одному із швейцарських готелів. Першими викладачами в школі були батьки Каннінгема, євангельський апологет Френсіс Шеффер, інженер-механік і теолог-самоучка Гаррі Конн, а також шотландський євангеліст Дункан Кемпбелл.

«Це не звична біблійна школа, – пояснював Каннінгем, – а лабораторія євангелізму».

Під егідою YWAM було організовано й інші школи, а згодом був заснований Університет Націй, який працював у більш ніж 600 місцях. Один лідер сказав, що це була «машина хвиль», яка створювала хвилі молодих людей, яких Каннінгем бачив у своєму видінні. Школи пропонують навчання з євангелізації, а також ступені в галузі спорту та здоров’я, науки та технології, освіти, комунікацій та мистецтва.

Каннінгем сказав, що йому було одкровення про сім класних кімнат, кожна з яких відповідає семи суспільним сферам, на які християни повинні впливати, щоб відбулися зміни.

У 1975 році він розповів про це одкровення своєму другові, засновнику Cru Біллу Брайту. Але перш ніж Каннінгем щось сказав Брайту, той оголосив, що він мав одкровення, і представив практично ідентичний список із семи суспільних сфер. Кілька тижнів потому Каннінгем почув, що Шеффер висунув дуже схожий аргумент щодо панування Христа над цими сімома різними сферами: сім’єю, релігією, освітою, ЗМІ, мистецтвом, економікою та управлінням.

Пізніше ця ідея була популяризована пастором церкви «Вефіль» Біллом Джонсоном та іншими під назвою «Мандат семи гір». Це стало теологічною основою для прийняття Дональда Трампа багатьма американськими харизматами.

Втім, Каннінгем не пішов у політику. Він бачив сім сфер як основу для євангелізації та «стратегії виконання Великого доручення».

На момент, коли в 1985 році Каннінгему виповнилося 50, YWAM щороку відправляла в короткострокові місіонерські поїздки понад 15 000 молодих людей. Організація діяла в 1100 місцях у 170 країнах. І все ж її лідер-візіонер був переконаний, як він писав у своїй першій книзі, що ті молоді люди були «лише дещицею того, що було потрібно», і що «робітників було ще мало, дуже мало».

Він продовжував зосереджуватися на зростанні, розширенні та інноваціях.

Звинувачення в духовних зловживаннях

YWAM зіткнулася з критикою за те, як організація ставилася до «хвиль» молодих людей. У 1980-х роках багаторічний співробітник організації Грегорі Робертсон заявив, що в організації були розповсюджені зловживання й маніпуляції. Він стверджував, що людям, які не погоджувалися з керівництвом, казали, що вони бунтують проти Бога або навіть одержимі демонами.

Й ось нещодавно колишні члени YWAM опублікували в соціальних мережах відео, в якому вони стверджують, що стали жертвами духовних зловживань.

«Ці речі трапляються на кожній базі, – каже одна жінка. – Їхня здатність «чути голос Божий» завжди важливіша за ваш власний зв’язок зі Святим Духом».

YWAM офіційно не відповіла на звинувачення, але один із лідерів у Великій Британії сказав, що деякі молоді лідери, ймовірно, діяли неналежним чином.

«Це буде траплятися, коли ви прагнете мобілізувати молодих людей для роботи в усьому світі, – сказав він тоді. – Вони робитимуть помилки, які я також робив, коли мені було 18, 19, 20 років».

Він також зазначив, що зловживання трапляються в багатьох організаціях, і сказав, що послужний список YWAM кращий, ніж у більшості інших.

Децентралізована модель організації передбачає, що функція нагляду виконується на місцях. Скарги до Каннінгема не надходили, оскільки він не керував навчанням чи роботою на місцях, а був зосереджений на загальній картині. Його робота, як він це бачив, полягала в тому, щоб відкрити шлюзи потенційним місіонерам.

У 1999 році Каннінгем відвідав Лівію й став першим місіонером, який відвідав усі країни світу, а також 150 островів і територій.

Коли COVID-19, а потім рак обмежили його здатність подорожувати в останні кілька років життя, Каннінгем почав використовувати Zoom, щоб спілкуватися з людьми на всіх континентах. Він часто говорив про потребу мати більше перекладів Біблії більшою кількістю мов і закликав людей «жити повною мірою для Ісуса».

«Це було чудове життя, – сказав він. – Я б порадив кожному... мати мету. Зателефонуйте. Але зробіть це для Бога та на виконання його цілей. Він є любов, і ви повинні виявляти його любов».

Після Каннінгема залишилися дружина Дарлін і діти Карен і Девід. Меморіальна служба запланована на 4 листопада на Гаваях.

[ This article is also available in English español Português Français 简体中文 繁體中文, and русский. See all of our Ukrainian (Українська) coverage. ]

January/February
Support Our Work

Subscribe to CT for less than $4.25/month

Read These Next

close