Євреям слід залишити Росію, якщо це можливо.
Таке серйозне попередження зробив колишній головний рабин Москви Пінхас Гольдшмідт наприкінці 2022 року. Він обіймав цю посаду протягом 30 років, але залишив її за два тижні після початку вторгнення Росії в Україну. Пізніше він повідомив, що Кремль чинив на нього тиск, змушуючи підтримати війну – «бо якщо ні, то…».
Він знає історію й тепер побоюється, що євреї знову стануть цапами-відбувайлами, коли уряд намагатиметься «перенаправити гнів і невдоволення мас».
Але постає питання: куди Бог хоче, щоб вони вирушили?
Згідно з нещодавніми даними, опублікованими Кнесетом, до Гольдшмідта, який зараз перебуває в Ізраїлі, з початку війни приєдналося ще 41813 російських євреїв-іммігрантів. [Примітка редактора. 15 березня Гольдшмідт під час вебінару, організованого Комісією США з міжнародної релігійної свободи, уточнив, що тепер ця цифра становить 50000. Ще 30000 російських євреїв виїхали в інші країни Європи або Близького Сходу.] Крім того, 90000 людей прибули до Ізраїлю без іммігрантського статусу. Міністр імміграції Ізраїлю заявив, що в даний час на імміграцію мають право 600000 росіян.
Однак, згідно з переписом населення 2010 року в Росії лише 156000 євреїв.
Різниця виникає через поняття алія, що на івриті означає «сходження». У рамках алії Ізраїль автоматично надає громадянство будь-якій людині, яка не перейшла в іншу релігію і яка має хоча б одного єврейського дідуся або бабусю. Суперечлива коаліційна угода в новому уряді включає внесення змін до Закону про повернення, у рамках якого переглянуто вимоги, що висуваються релігійним законом до олім (іммігрантів), покликані зменшити кількість міжрелігійних шлюбів. Як заявив міністр алії та інтеграції, понад 70 відсотків іммігрантів, які приїхали в країну минулого року через війну, згідно з ортодоксальним релігійним законом євреями не вважаються.
У багатьох випадках месіанським євреям було відмовлено в статусі іммігранта. Але минулого вересня сьома Всесвітня конференція лідерів російськомовних месіанських євреїв однозначно ухвалила, що повернення в Сіон є «благословенням».
У чому було питання, то це в тому, чи є це також заповіддю.
Російські євреї не є єдиними претендентами на ізраїльське громадянство. За даними Кнесета, 13490 українських євреїв також іммігрували до Ізраїлю, чому сприяли 18 центрів допомоги, відкритих у рамках операції «Повернення додому» в Україні та сусідніх країнах. Ще 1990 євреїв іммігрували з Білорусі.
За даними дослідження 2020 року в Україні налічується 43000 євреїв, які становлять одну з найбільших єврейських спільнот у Європі, хоча кількість тих, хто може здійснити алію, загалом сягає 200000.
За оцінками, близько 5000 людей поклоняються Ісусу як Месії.
З них близько 1000 вирушили до Німеччини, де вони подвоїли місцеву єврейську громаду.
«Алія – це певний тип повернення додому – у землю, яка належить нам, – сказав Володимир Пікман, виконавчий директор «Бейт Сар Шалом». – Однак я не бачу прямої заповіді вирушати до Ізраїлю».
Його організація з центром у Берліні є найбільшою месіанською єврейською організацією в Європі. У перекладі з івриту її назва звучить як «Дім Князя миру». Організація допомагає як євреям, так і неєвреям, надаючи послуги перекладу, логістики та психологічної допомоги.
Насамперед вони приділяли увагу особливим потребам переміщених євреїв, у тому числі віруючих в Ісуса.
Він та інші єврейські месіанські лідери обережно ставляться до цифр, оскільки багато членів месіанських громад не є євреями, однак їм імпонує стиль поклоніння та богослів’я месіанських євреїв. Але Київ був регіональним центром із найбільшою в Європі громадою, що налічувала до 2000 віруючих.
Вони та більшість інших євреїв України традиційно говорили російською, причому половина називала її своєю рідною мовою. Сьогодні російською розмовляють лише 20 відсотків, оскільки, як і президент України Володимир Зеленський, який теж є євреєм, вони на знак протесту переходять на українську мову.
Але загалом російськомовні месіанські єврейські громади поширені у світі. Організація Chosen People Ministries (CPM , Служіння обраному народу) нараховує щонайменше 75 громад у країнах колишнього Радянського Союзу, 100 – серед євреїв, які є в розсіянні в інших країнах, і щонайменше 60 – в Ізраїлі.
За словами Пікмана, війна розколола суспільство. Багато громад погодилися не сперечатися на цю тему, а конференція вирішила не допустити, щоб конфлікт у країні викликав конфлікт за кордоном. Багато делегатів були з України, а більшість росіян не змогли отримати візи. При цьому більшість громад у Росії не є противниками війни, сказав він, і розкол з українцями є серйозним.
Месіанські євреї Німеччини приймають усіх, хоч вони й самі розділені.
На конференції Пікман навмисне говорив провокаційні речі. Він назвав свою країну противагою тієї ідеї, що Ізраїль є обов’язковим притулком для єврейства, що страждає. Сучасна національна держава, безумовно, є знаменням, і він є оптимістом щодо того, що останні часи вже близько. Але немає жодної гарантії, що держава Ізраїль виживе й що Авраамові діти не будуть розсіяні знову.
14 років тому Пікман побував у Ізраїлі, щоб вивчити ідею здійснення алії. Він каже, що Бог майже одразу відповів йому «ні». Він розглядає це як особисте рішення, але радіє разом із тими, хто таки вибрав еміграцію. Але так само, як і Павло, який не був покликаний залишатися в Єрусалимі, тому що перед ним стояли інші завдання, так і євреї в цілому (і месіанські євреї зокрема) повинні виконати певну місію для народів.
За його словами, Ізраїлю потрібна їхня геополітична підтримка. І всім потрібна Євангелія.
«Це завжди благословення – бути там, де тебе хоче бачити Бог, – сказав Пікман. – Але робити алію без волі Бога неправильно».
Однак тягар доказу, за словами іншого духовного лідера, лягає на тих, хто перебуває за межами Ізраїлю.
Леон Мазін, засновник і директор служіння «Шавей Сіон» у Хайфі, сказав, що він «дуже обережний» із порадами євреям у США, Канаді чи Європі щодо того, що вони повинні «думати та спрямовувати свої очі та шляхи до Сіону». Але він «цілком щиро» дає такі поради українцям.
«Ті, хто вже вигнані з однієї країни, де вони перебували в розсіянні, повинні вирушити до Обіцяної Землі, – сказав він. – Немає потреби їхати в іншу країну та знову бути в розсіянні».
Шістдесят відсотків його парафіян, включаючи самого Мазіна, приїхали до Ізраїлю з колишнього Радянського Союзу. Деякі експерти кажуть, що таке ж співвідношення стосується всієї месіанської єврейської громади в Ізраїлі, яка з 1990 року прийняла 1 мільйон російськомовних євреїв. Мазін каже, що спадщина радянського атеїзму є перешкодою в отриманні біблійних знань для багатьох євреїв, особливо світських.
Назва його організації перекладається як «Повернення до Сіону». Вона уособлює його віру в важливість алії, засновану на біблійній «динаміці», яка ясно дає зрозуміти, що намір Бога полягає в тому, щоб Його народ вирушив до Ізраїлю. Мазін посилається на початкову заповідь із Буття 12: «Слова, які Бог сказав Аврааму – “Лех леха, іди в землю батьків твоїх”, ніхто не скасовував. – Він розуміє, що деякі люди мають “певне покликання” залишитися в розсіянні. – Але більшість має повернутися додому».
За його словами, за часів апостолів до 30 відсотків ізраїльтян дотримувалися вчення чоловіка з Назарета. Але сьогодні таких менше ніж 0,2 відсотка.
«Нам потрібно не так євангелізувати, як реабілітувати ім’я Єшуа», – сказав Мазін, використовуючи єврейське ім’я Ісуса. Він вдячний за те, що переслідування месіанських євреїв у Ізраїлі зменшилися і зараз набагато легше бути месіанським віруючим в Ізраїлі, ніж у попередні десятиліття.
«За часів вавилонського полону лише 42 тисячі людей повернулися додому, – зазначив він. – Це говорить про те, що для багатьох життя в розсіянні було легшим і кращим. Але Слово Боже каже: “Вийди з Єгипту”».
Борис Гольдін намагається зробити це, підкоряючись тому, що вважає Божою заповіддю.
«Рано чи пізно ми всі маємо повернутися, хочемо ми того чи ні, – сказав президент американської Асоціації російськомовних месіанських єврейських громад. – Але я хочу зробити це, виявивши вірність».
Він народився в Києві в сім’ї комуніста й був світським євреєм, коли іммігрував до США в 1989 році. Через два роки він увірував. Йому 71 рік, і в юності його били та проклинали за його етнічну приналежність – за його словами, Україна ще не повністю викорінила антисемітизм, оскільки він все ще бачить це на власні очі.
Сьогодні Гольдін очолює громаду у Флориді, а також щорічно проводить від чотирьох до шести місяців в Україні як регіональний директор CPM. З початком війни організація допомогла кільком месіанським єврейським жінкам здійснити алію, надавши їм фінансову допомогу та контакти в Східній Європі. Але Ізраїль вивчає кожен випадок окремо, і щоб не виникло ускладнень, одна з них змушена була сказати, що вона є світською єврейкою.
Гольдін каже, що ще зарано говорити про те, як новий коаліційний уряд ставитиметься до заяв месіанських євреїв на здійснення алії, і багато залежить від місцевої влади. Але він вивчав цей процес останні шість років, і він не хоче відмовлятися від Єшуа.
Він згоден із тим, що ті, хто залишає Росію та Україну, мають по можливості вирушати до Ізраїлю. Але ті, хто залишаються в розсіянні, не обов’язково перебувають у гріху. Існує давня традиція, коли рабини, які добре знали заповідь Бога про повернення в Обіцяну Землю, вірно служили своєму народові, перебуваючи разом із ним у духовній еміграції.
За словами Гольдіна, сьогодні месіанські євреї мають робити те саме, де б вони не знаходилися.
Інший лідер, який народився в Тель-Авіві, іммігрував до Сполучених Штатів. Він категорично не погоджується з тим, що євреї мають повертатися додому.
«Ізраїль – це батьківщина євреїв, місце, де всі євреї повинні відчувати себе бажаними й вільними, – каже Ден Серед, директор з операційної діяльності організації Jews for Jesus (JFJ, Євреї за Ісуса). – Але відповідь на це запитання залежить від кожної конкретної людини, яка вирішує, як їй слідувати Божому водінню».
Залишивши Ізраїль ще підлітком, він знайшов Ісуса в Америці й повернувся в 2000 році як місіонер JFJ, пізніше очоливши офіс організації в Тель-Авіві. Нині він керує глобальним служінням і живе в Нью-Джерсі. Але він погоджується з тим, що, приймаючи росіян та українців, Сіон виконує свою функцію «притулку» для євреїв у розсіянні.
Для декого це буде критично необхідним.
«Вони не матимуть вибору, – сказав Аріель Рудольф, операційний директор Єрусалимської семінарії. – Їх до цього змусять всесвітні переслідування, коли їх гнатимуть чи як віруючих, чи як євреїв».
Він емігрував із Південної Африки в 1993 році та вважає алію благословенням, хоча вона й не для всіх, і деякі не можуть її виконати. Але для народу це виконання пророцтва Єзекіїля про долину сухих кісток, до яких повернулося життя.
У свою чергу, Михайло Цин, нащадок вихідців з України, які пережили Голокост, посилається на «пророка, що плаче».
«Це стадія, коли мисливці переслідують єврейську еміграцію, – сказав національний директор CPM, маючи на увазі Єремію 16:16. – Немає жодних сумнівів у тому, що Бог зрештою хоче, щоб його народ повернувся до Обіцяної Землі».
Ця спірна інтерпретація передбачає контраст між «рибалками», які приведуть євреїв до їхнього Месії, та «мисливцями», які змусять їх повернутися додому. Інші тлумачі кажуть, що обидві групи переслідувачів є ворожими до євреїв. Попередній вірш говорить про те, що Бог повертає євреїв у їхню землю, проте наступні вірші поміщають вірш 16 у контекст покарання за їхній непослух.
Лідери, які відповіли на запитання Christianity Today, дотримуються різних поглядів на есхатологію, але всі вони очікують на остаточне зібрання обраного Богом народу. Це станеться, кажуть вони, питання лише, коли. Життя в розсіянні, за словами Пікмана, схоже на життя за кордоном.
«Відновлення пов’язане з нашим національним покаянням як єврейського народу при поверненні Ісуса, – сказав він. – Добре бути у відрядженні, але ще приємніше повернутися додому».
За участю Джеремі Вебера
Support Our Work
Subscribe to CT for less than $4.25/month
